Деякі з них намальовані в один колір – сепією (окремі краєвиди Седнева та Києва) або аквареллю, але в дуже обмеженій гамі (наприклад, «Будинок І. За жанрами – це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Художні твори Шевченка періоду навчання в Академії 1838-45 років, є дуже різноманітними за характером, жанрами та технікою виконання, на що вплинула зустріч з Карлом Брюлловим, робота під його керівництвом, знайомство з широким колом передових діячів літератури і мистецтва та спільна праця з талановитою мистецькою молоддю. Цей спосіб, характерний для графіки тих років, обмежуючи художника в кольорі, вимагав майстерного володіння формою та тонкого відчуття простору й світла. Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є і його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. У творчості Шевченка 1845-47 років переважає пейзаж, провідне місце у якому займає саме архітектурний пейзаж, що пов’язано з його роботою на посаді художника в Київській археографічній комісії, за завданням якої він виїздив на Полтавщину та на Волинь для малювання пам’яток старовини та мистецтва. Серед найвизначніших архітектурних пам’яток міста Ратуша, ансамбль площі Ринок, Чорна кам’яниця, Палац Корнякта, колишній Домініканський костел, комплекс Успенської церкви, Королівський арсенал, Порохова вежа, Міський арсенал, монастир Бернардинів, Латинська катедра, Собор святого Юра, Костел святої Ольги і Єлизавети, Залізничний вокзал, Університет Франка, Оперний театр, Театр Марії Заньковецької, Преображенська церква, Вірменська церква, Монастир святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П’ятниці та інші.
Особливо примітними з технічного боку є велика кількість пейзажів 1845 року, виконаних на Полтавщині: «Воздвиженський монастир у Полтаві», дві акварелі «В Решетилівці» та малюнки в альбомі 1845 року. Згідно з переписом кількість українців у Росії у 1897 році досягла 3,6211 млн, а у 1926 році – 7,873 млн. Згідно з даними перепису населення 2002 року, в Росії проживають представники понад 160 національностей (етнічних груп). ↑ а б в г Події 2009 року, що змінили Львів. Після розпаду Австро-Угорщини восени 1918 року Львів деякий час був столицею Західноукраїнської Народної Республіки, але після українсько-польської битви за місто в листопаді 1918 перейшов до Польщі, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року в 1922-23 було визнано міжнародними пактами та угодами. У Львові є генеральні консульства Польщі, Росії та Чехії, почесні консульства Австрії, Бразилії, https://starnews21.in Королівства Бельгії, Білорусі, Болгарії, Ізраїлю, Казахстану, Канади, Королівства Нідерландів, Південної Кореї, Латвійської Республіки, Литви, Молдови, ФРН, Франції, Угорщини. 27 липня у Львові день жалоби за жертвами Скнилівської трагедії. 13 липня 1858 року в Петербурзі щоденник, який складався зі 102 аркушів, був завершений, коли Шевченко подарував його М.
Значне місце у повістях Шевченка посідав узагальнений автобіографічний елемент: спогади про дитинство («Княгиня»), https://www.thenaturalnouveau.com/forum/profile/floylyttleton7/ епізоди з життя в Петербурзі й навчання в Академії мистецтв («Художник»), докладні описи поїздок на Україну («Музикант», «Капітанша», «Прогулянка з задоволенням і не без моралі»). За виконанням вони близькі до пейзажів 1843 року, хоча в них більш легкий і узагальнений малюнок («На Орелі», https://www.glovesmadeinmalaysia.com «Краєвид з кам’яними бабами» й інші). За словами Мирослава Поповича, «Блаженніший Любомир (Гузар) також хотів прийти на Майдан Незалежності, однак не зміг, бо захворів. За словами літературознавця Ієремії Айзенштока, незвичайна комунікабельність поета та закладений у ньому величезний інтерес до людей і здатність швидко сходитись з ними, робили його листування особливо цікавим і цінним не тільки для історика літератури, але й для звичайного читача. Залишилися свідчення свіжі екстрасенси про Україну 2023 надзвичайну пунктуальність Шевченка у веденні листування. «Букварь южнорусскій» Шевченка 1860 року був розрахований переважно на слухачів недільних шкіл й мав дати елементарні знання. Більшість сучасників Шевченка відзначали, що він мав міцну статуру й був середнього зросту, який складав 2 аршини і 5 вершків (близько 165 см).
Більшість творів періоду заслання 1847-50 років складають акварелі та малюнки, які Шевченко виконав як художник Аральської експедиції під час переходу з Орської фортеці до укріплення Раїм, в Раїмі, під час першого плавання по Аральському морю, зимівлі на Кос-Аралі, другого плавання по Аральському морю та в період перебування в Оренбурзі. Акварельні портрети Шевченко малював і в роки перебування в Академії, однак тоді художник працював повною палітрою кольорів: це добре видно на прикладі портретів М. Ще в роки перебування в Академії, у творчості Шевченка все більше відбиваються соціальні мотиви. Ще близько 20 % житла – приватна малоповерхова забудова, переважно зосереджена на околицях, у районах, де раніше були приміські села. Перші пейзажі цього періоду виконані переважно олівцем. Всі вони виконані в два кольори – індиго або берлінська лазур для неба і сепія або близький до неї колір пророцтво для України 2023 землі. Про це свідчать такі твори, як «Автопортрет» 1847 року (олівець), glovesmadeinmalaysia.com «Автопортрет» 1849 року (сепія), «Портрет невідомого з гітарою» 1848-49 років та кілька портретів різних осіб, виконаних в Оренбурзі в 1849-50 роках. Себастіяна» (1840-42)), у портретах («Автопортрет» (1840-41), «Портрет невідомої біля фортепіано» (1842), портрети подружжя Закревських (1843)), в жанрових композиціях («Марія» (1840), «Циганка-ворожка» (1841)). Цей вплив у деякій мірі присутній і у такому творі Шевченка, як «Катерина» (1842). Ті ж методи освітлення та тлумачення форми, присутні і в пейзажах Шевченка цих років.