21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На Майдані Незалежності перед студентами, які оголосили страйк на підтримку підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, виступив депутат Європейського парламенту від Польщі Павел Коваль. 7 грудня біля посольства України в Москві пройшла акція на підтримку Євромайдану. Протест проводиться на підтримку вимоги звільнити дев’ятьох хлопців, заарештованих Шевченківським районним судом 3 грудня на 60 днів за підозрою в організації масових заворушень у Києві 1 грудня, шляхом зняття з них підозри, на що генпрокурор має право згідно з пунктами 7, 9, https://hergamelife.com/%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%80%d0%be%d1%86%d1%82%d0%b2%d0%be-%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%83-%d0%bd%d0%b0-2023-%d1%80%d1%96%d0%ba/ 13 та 15 статті 36 Кримінального Кодексу України. У лютому 1844 року Шевченко виїхав з України до Петербурга через Москву, де пробув один тиждень й потоваришував з Михайлом Щепкіним та Осипом Бодянським. Восени 1842 року Шевченко вирушив у морську подорож до Швеції та Данії, але через нездужання він доплив на пароплаві лише до Ревеля й повернувся назад до Петербурга. 16 травня 1842 року Товариство заохочування художників виключило Шевченка з числа своїх пансіонерів, задовільнивши вимогу скарбника Андрія Сапожникова, який звинувачував митця у тому що він «протягом 7 місяців не відвідував академічних класів і не представляв Комітету жодних своїх праць, незважаючи на зроблені зауваження».
Однак незабаром, у звіті про діяльність товариства з 28 квітня 1842 року по 28 квітня 1843 року, з’явилося інше пояснення вибуття Шевченка з-поміж пансіонерів, без посилання на його недостатні успіхи, де вказувалося, що деякі художники «можуть підтримувати себе та існувати власними працями». Рада ухвалила рішення, а загальні збори Академії 18 листопада 1845 року затвердили «Тараса Шевченка в академічному званні некласний художник у малярстві історичному і портретному» й видала йому за його заявою квиток на право проїзду в Україну і назад «передбачення для України на 2023 рік художніх занять», а також безперешкодного там перебування. Свої київські зустрічі навесні 1845 року поет пов’язував насамперед із необхідністю розповсюдження «Живописної України». У Києві поет розширив знайомство зі студентською молоддю й зустрівся з М. У Москві зустрівся з Михайлом Щепкіним і оглянув Кремль. У спільній статті з генерал-лейтенантом Михайлом Забродським, опублікованій Укрінформом 7 вересня, він висловив думку, що й звільнення Криму не обов’язково означатиме кінець війни. Скоропадського. У червні 1843 року Шевченко прибув у Київ, де познайомився з Михайлом Максимовичем, https://nordextools.ru/ Пантелеймоном Кулішем й багатьма художниками, зокрема, з Олексієм Сенчило-Стефановським. Несподівано позбавлений матеріальної підтримки, Шевченко міг розраховувати тільки на власні заробітки, що не були ані систематичними, ані значними.
У Петербурзі Шевченко працював над жанровими композиціями на власні сюжети: «Дві дівчини», «Старець на кладовищі» та «Сама собі в своїй господі», які він згодом відтворив в офорті – акватинті. Я розлучився з ним наполовину майбутнім гравером», він почав працювати в техніці офорта та акватинти, як за власними композиціями («Дві дівчини»), так звертався і до творів видатних майстрів минулого та до сучасних йому художників, вихованців Академії мистецтв. У новій, для того часу, техніці гальванокаустики Шевченко виконав ілюстрацію до російського видання книжки Ф. Шевченко мав намір видати й другий випуск збірки офортів, але через брак коштів – це так і не було втілено. Під час першої подорожі до України Шевченко задумав видати серію офортів «Живописна Україна», а на виручені кошти викупити своїх рідних з кріпацтва. Оглядаючи й милуючись історичними пам’ятками та краєвидами Києва, Шевченко робив замальовки у своєму альбомі, розпочатому ще в Петербурзі. Після дев’ятимісячного перебування в Україні, Шевченко прожив в Петербурзі понад рік.
3 квітня 1845 року Тарас Шевченко подав заяву до Ради Академії мистецтв із проханням надати йому звання художника. В обидвох вони поїхали до Яготина, до Миколи Рєпніна-Волконського, де, живучи протягом жовтня – грудня 1843 року, на замовлення Олексія Капніста Шевченко виконав дві копії з портрета Миколи Рєпніна (роботи швейцарського художника Й. Перебуваючи в Яготині, Шевченко написав поему «Тризна», яку присвятив княжні. Трохи пізніше, 22 листопада, перебуваючи вже в Переяславі, Шевченко зацікавився й іншим чеським просвітником Павелом Шафариком, через що написав посвяту до поеми – «Шафарикові». У Березані, у маєтку Платона Лукашевича, 9 жовтня 1843 року Шевченко написав вірша «Розрита могила». Потім Шевченко відвідав Яготин, що чекає на Україну в 2023 році передбаченняб висловити співчуття щодо смерті батька В. Потім відвідав Густинський монастир, де був похований М. Разом з Кулішем, Шевченко відвідав Вишгород і Межигір’я, де оглянули монастир, https://ciutatgranturia.es/ історія якого тісно пов’язана із Запорізькою Січчю, у своєму альбомі поет зробив малюнок олівцем Києво-Межигірського монастиря. Побував Шевченко і в сусідніх містах та селах: Іваниці, https://www.carchowk.com/%e2%86%91-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%bd%d0%b0%d1%86%d1%96%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%96%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d0%bc%d1%96%d1%84-%d1%87%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb-13/ Ічні, Григорівці, Батурині та Власівці. ↑ Шевченко Тарас Григорович (9 березня 1814 – 10 березня 1861 рр.) // Політологічпрогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів енциклопедія: навч. ↑ Тарас Шевченко. Портрет П. У липні 1843 року в Ковалівці Шевченко відвідує Олексія Капніста – учасника руху декабристів, сина автора «Оди на рабство» і комедії «Ябеда» Василя Капніста.